Безымянная страница

Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненнями стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованих норм життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів. Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність. Головною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе.

Коротка історична довідка

Будівля має форму друкованої літери Е з багатьма елементами стилю відродження.
Архітектоніка фасаду вдало поєднана із загальною композицією будови. Над дверима й вікнами збереглися чисельні декоратиивні прикраси, деталі, які майстерно вписуються в єдине ціле. Колись при монастирі існувала дерев'яна церква з трьома банями, вівтарем. Вона була розібрана і на тому місці здійснена добудова, де нині вхід до першої середньої школи. При монастирі діяло братство, яке виникло 1636 року. З ініціативи братчиків там же і в тому ж році була заснована школа від Киево-Могилянської академії за розпорядженням Петра Могили. При монастирі функціонувала друкарня, в якій вийшло три книги важливого значення, серед них була і "Кременецька граматика надрукована церковно-слов'янською мовою української редакцїї Богоявленський монастир був своєрідною фортецею національного самоусвідомлення. У середині ХVП ст. школа і друкарня припинили свою діяльність.
У першій половині 18 століття монастир перейшов до ченців-василіан. Нові господарі збудували, вочевидь після 1760 року, триповерховий будинок з цегли.
У 1795 році за третім поділом Польщі наш край відійшов до Російської імперії. Церковні громади почали повертатися до православної віри, а Богоявленський монастир ще залишався в унії. Для „веселішого життя” отцям-василіанам підселяють православну Миколаївську церкву, для якої за урядовим розпорядженням було виділено в західному крилі три кімнати.
Сама церква займала кімнату, що виходила вікнами на захід, південь, і північ. Дві інші кімнати використовувались як ризниця та церковна комора.
У 1807 р. за наказом Олександра І василіан виселили, а монастирські споруди передали Волинській гімназії, що згодом перейменована в Кременецький ліцей. При ньому існувала школа геометрів - навчальний заклад, що розміщувався у будинку, де зараз знаходиться Кременецька школа №1.
У 1837 році Кременецький ліцей за наказом царського уряду закривають, забирають і Миколаївську церкву та віддають під неї будівлю францисканського монастиря, а приміщення, що залишилось передають у розпорядження Волинської духовної семінарії. А ще через два роки ця будівля переходить до чоловічого духовного училища. За час їх господарювання у будинку сталися деякі зміни, а саме у 1884-86 рр. відбулася добудова. У стінах даної будівлі була розміщена польська гімназія.
За часів радянської влади у 1939 році в приміщенні даної споруди було відкрито Кременецьку школу №1. В часи Великої Вітчизняної війни під час окупації (липень 1941 - березень 1944) фашисти влаштували в школі госпіталь. Після визволення Кременця від загарбників школу знову відкрили, де вона знаходиться до теперішнього часу.